Нова консервативна група, що отримала назву «Група європейських консерваторів та реформаторів» вийшла на четверте місце за чисельністю в Європарламенті. Маючи в своєму складі 55 євродепутатів, вона відтіснила на п’яте місце фракцію «Зелених» із 51 мандатом. Британська консервативна партія, яку очолює Девід Камерон, забезпечила новому угрупованню 26 мандатів, польська «Право та справедливість», яку очолює екс-прем’єр Ярослав Качинський, — 15 мандатів, «Громадянська демократична партія» екс-прем’єра Чеської Республіки Мірека Тополанека — 9 мандатів. Крім того, до складу «Групи європейських консерваторів та реформаторів» увійшли по одному євродепутату Литви, Бельгії, Фінляндії, Угорщини й Нідерландів. Згідно з правилами, для створення будь-якої фракції необхідно, щоб до неї входили представники, як мінімум, чотирьох країн.

Слід зауважити, що й лідер британських торі, й колишні прем’єри Польщі та Чехії давно обіцяли своїм виборцям на місцях зробити такий крок. У Великій Британії критично розглядають вихід британських консерваторів зі складу «Європейської народної партії». Спостерігачі вважають, що такий крок може залишити консерваторів ізольованими всередині Європи.

Нова фракція виступає проти поглиблення політичної інтеграції Євросоюзу та посилення влади європейських інститутів при ослабленні національних урядів. Вона також вважає НАТО ідеальним механізмом забезпечення безпеки в Європі, і засуджує франко-німецькі пропозиції зі створення паралельної НАТО системи європейської оборони без участі США. Крім того, нові консерватори збираються зайнятися «забезпеченням енергобезпеки Європи», і просувати принцип максимально вільного підприємництва на континенті.

Як зазначають спостерігачі, в порівнянні з материнською групою нова фракція змінює вектор — на антифедералістський. Її фундатори — представники країн із сильними євроскептичними тенденціями — впевнені, що це більшою мірою відповідає потребам їхнього електорату.

На думку спостерігачів, відбувається не стільки розкол фракції, скільки виникнення в її надрах нового угруповання. Між християнськими демократами та консервативними партіями Європи існують деякі світоглядні розбіжності, однак це не означає, що партії не можна вважати правоцентристськими.

Варто нагадати, що всередині найбільшої фракції Європарламенту давно зрів свого роду бунт на кораблі. Зокрема, ядром нового формування є британська Консервативна партія — провідна консервативна сила на континенті. Вона давно висловлювала певну незгоду з політикою християнських демократів Європарламенту, де першу скрипку, природно, грають німецькі християнські демократи або, скажімо, іспанські «народники». Тим часом, разом із британськими консервативними депутатами виступає фракція польських консервативних депутатів із «Права та Справедливості», а також представники чеської «Громадянської демократичної партії», заснованої колись нинішнім президентом країни Вацлавом Клаусом.

В Європарламенті є й інші партії, які з більшою або меншою часткою скептицизму відносяться до нинішніх європейських інститутів, до форм їхнього функціонування. Багато хто з представників консервативного політичного спектру вважають, що європейські інститути сильно забюрократизовані, і хотіли б їх реформувати. Інші ж, навпаки, вважають себе — як вони кажуть — єврооптимістами. Таких єврооптимістів удосталь не лише серед представників Соціалістичної фракції, але й серед християнських демократів. Це викликало значне невдоволення як у колах британських консервативних мислителів, так і серед членів чеської «Громадянської демократичної партії». Тому давно назрівала думка виділитися в окрему фракцію — і вже, як кажуть, з чистих партійних позицій атакувати брюссельську бюрократію.

Час покаже, наскільки ефективним буде нове консервативне угруповання і чи вдасться йому в такому форматі впливати на політику Європарламенту та ЄС.

Джерело: www.day.kiev.ua