Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ з офісом у Варшаві на початку березня запросило 50 експертів до Віденського Гофбургу, щоб присвятити час феномену «Відсутність толерантного ставлення та дискримінація християн» та обговорити цю проблему разом з представниками держав. Особистим представником Правління ОБСЄ на зустрічі був д-р Маріо Мауро, віце-президент Європейського Парламенту. Експертами з Німеччини були д-р соціології Томас Шірмахер та журналіст Райнгард Бакес, з Австрії участь в круглому столі взяла д-р Гудрун Куглер з платформи www.christianophobia.eu.

Метою заходу стало вироблення конкретних пропозицій для роботи ОБСЄ, щоб чинити спротив зростаючій нетерпимості проти християн. На пленумі проводились дискусії у двох робочих групах: «Порушення прав» (керівник робочої групи Джон Кінаган, представник Форуму 18) та «Соціальне розмежування та маргіналізація» (керівник Гудрун Куглер). Результатами роботи робочих груп стали основою заключної дискусії.

Одностайно було вирішено, що нетерпимість проти християн зростає також і в країнах з усталеними традиціями демократії. Проте те, яким чином це відбувається, разюче відрізняється «на Захід та на Схід від Відня». На Сході, особливо в Центральній Азії, релігійні громади часто не визнаються і таким чином, de facto їх стосується заборона зібрань. На «Заході від Відня» християни з одного боку переживають обмеження своїх прав, зокрема експерти назвали такі обмеження:

• у сфері свободи совісті (наприклад, стосовно можливості не брати участь в неетичних медичних діях),
• у сфері свободи мислення (передусім загрозу становить «Hate Speech Legislation», яка в деяких європейських країнах, наприклад, забороняє критичне ставлення до гомосексуальності та до абортів),
• у сфері свободи віросповідання (наприклад, через положення, які відносяться до галузі трудового права, та громадські зобов’язання діяти певним чином, що не дозволяється в свою чергу християнськими громадами*),
• у сфері виховання (коли батьки, наприклад, не мають жодного впливу на навчальні плани, які суперечать їхнім релігійним переконанням; або коли в Туреччині діти-християни повинні брати участь на уроках ісламу в школі).

Стосовно «Соціального відмежування та маргіналізації християн» експерти визначили такі аспекти проблеми:

- відмежування християн від громадського життя (коли християни позбавляються можливості робити кар’єру в політиці), - розпалювання упереджень стосовно християн через ЗМІ, - напади на християнські символи, особливо різдвяні (повалення різдвяних ялинок, вертепів та ін., часто навіть проти волі нехристиянських частин населення), - часто агресивні дії проти християн, які виконують суспільну роботу (наприклад, процеси навколо німецького фестивалю християнства; або те, як демонстранти поводяться з християнськими захисниками життя).

«Упереджене ставлення до християн здається останнім соціально акцептованим упередженням в Європі. На нашій веб-сторінці www.christianophobia.eu ми документуємо випадки, в яких з упередження виникає конкретна нетерпимість. Те, що ОБСЄ підхопило цю проблематику, це перший крок в напрямку до толерантного ставлення до всіх, також і до активних християн,» вважає Гудрун Куглер, яка співпрацювала з ОБСЄ в рамках підготовки круглого столу.

Причинами нетолерантного ставлення та дискримінації стосовно християн в Європі експерти назвали секуляризацію, екстремальні форми «політичної коректності» та аспекти антидискримінаційного законодавства.

Особистий представник Правління ОБСЄ Маріо Мауро вважає, що ЗМІ замість упереджених думок повинні поширювати «послання розуміння та поваги до християн». Християни не повинні бути позбавлені «політичних посад». Повинно захищатися «право християн відмовитися від участі в неетичних діях з причин свободи сумління». Посол Янец Ленкарчич, директор Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, наприкінці круглого столу пообіцяв активну участь Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ щодо захисту християн. Він планує багато конкретних пропозицій, таких, як точніше документування проблематики, спеціальне навчання журналістів та службовців, організацію подальших тематичних круглих столів.

* Йдеться про той випадок, коли у деяких європейських країнах хтось, хто належить до релігійної громади, але зовсім не вірить в Бога, повинен бути влаштований на роботу, оскільки трудовим правом закріплене положення рівного ставлення до всіх. Або коли католицькі служби з усиновлення повинні дозволяти усиновлення дітей гомосексуальними парами (згідно антидискримінаційного законодавства).